Типи переносних значень слова - студопедія
Багатозначущу слова. Пряме і переносне значення слова.
Слова в мові можуть мати одне, два і більше лексичних значень.
Слова, які мають одне лексичне значення. називаються однозначними або моносемічнимі.
До таких слів належать:
1) різні терміни (не всі): підмет, електрон;
2) різноманітні тематичні групи:
а) назви рослин (береза, тополя);
б) назви тварин (піскар, сойка);
в) назви людей за родом діяльності (лікар, зоотехнік, льотчик).
Однак більшість слів в українській мові багатозначне. Розвиток багатозначності слів - один з активних процесів, за рахунок, якого поповнюється словниковий склад української літературної мови.
Слово, що вживається більш ніж в одному значенні, називається багатозначними або полісемічності (від грец. Poly - багато, sema - знак).
Наприклад: за словником Д.Н. Ушакова слово легкий
1. Незначний за вагою (легка нога);
2. Простий для засвоєння, рішення (легкий урок);
3. Малий, незначний (легкий вітерець);
4. Поверхневий, несерйозний (легкий флірт);
5. М'який, злагідний (легкий характер);
6. Невимушена, витончений (легкий стиль);
7. Паливний, гладкий, що ковзає (легка хода).
Одне з цих значень є первинним, вихідним, а інші вторинними, що з'явилися в результаті розвитку первинного значення.
Первинне значення, як правило, є прямим значенням.
Первинне значення - це основне значення слова, прямо іменує предмет, дію, властивість.
У прямому значенні слово виступає поза контекстом. Наприклад. ліс «безліч дерев, що ростуть на значній території»; в переносному значенні: безліч «ліс рук», нічого не розуміючи «темний ліс», будівельний матеріал «заготівля лісу».
Переносне значення - вдруге. Воно виникає на основі подібності предметів за формою, за кольором, за характером руху, на основі асоціації і т.д.
Розрізняються два основних види переносного значення слова - метафоричний і метонімічний. Як різновид метонімії - синекдоха.
Розглянемо окремо кожен.
Метафоричний перенос.
Суть цього перенесення полягає в тому, що назва предмета переноситься на інший предмет, на основі подібності цих предметів.
Подібність може бути:
1. За формою. Наприклад, словом «борідка» ми називаємо невелику бороду людини - це пряме значення. У переносному значенні ми називаємо борідкою виступи у ключів. Яблуко - плід, гладке яблуко.
2. За подібністю кольору. Золото - це дорогоцінний метал жовтого кольору, «золото її волосся» - колір волосся.
3. За подібністю розміру. Жердина - довгий тонкий шест, жердина - довгий тонкий людина.
4. За подібністю звучань. Барабанити - бити в барабан, барабанить дощ.
5. Перенесення за функцією: двірник - людина, що підмітає подвір'я, вулицю; пристосування в машині, яка служить для очищення скла.
Метафори бувають про бщеязиковие - таке метафоричне значення слова, яке широко вживається і відомо всім говорить: капелюшок цвяха, голка ялинки.
Метонімічний перенесення.
Суть його полягає в тому, що назва з одного предмета на інший переносимо на основі суміжності.
Під суміжністю розуміється тут просторова суміжність, близькість предмета, тимчасова суміжність і т.д. тобто предмети, названі одним і тим же словом можуть бути зовсім несхожими, але воно знаходяться поруч у просторі, у часі.
1. Перенесення назви з вмістилища на його вміст. аудиторія - кімната для занять, люди знаходяться в ній; клас - учні (клас слухав), кімната; тарілка - посуд, вміст в тарілці (з'їв тарілку супу).
2. Матеріал - виріб з нього. кришталь - вид скла, виріб з нього; золото - у неї у вухах золото.
3. Дія - результат цієї дії. варення - процес варіння, ягоди, зварені в сиропі.
5. Дія - об'єкт цієї дії. видання книги - ілюстроване видання.
6. Дія - засіб або інструмент дії. заготівля овочів - заготівля на столі.
7. Дія - місце дії. вихід з дому - стояти біля входу.
8. Рослина - плід рослини. груша, слива.
9. Тварина - хутро або м'ясо тварини. курка, норка, яйця.
10. Орган тіла - захворювання цього тіла. шлунок - прихопив шлунок, пустує серце.
11. Вчений - його зображення. Ампер, Вольт.
12. Місцевість - виріб, винайдене, виготовлене там. Кашімір - місто в Індії, тканину; Бостон - місто в Англії, тканину.
13. Час - події, що відбувалися в той час, рік. йшов 1918 рік, 1941 рік.
В результаті метонімії з'явився ряд загальних іменників, утворених від власних імен: вольт, ампер, Ом, бостон, макінтош.
Синекдоха.
Цей вид лексичного перенесення заснований на наступному принципі: назва переноситься з частини на ціле і навпаки.
Наприклад, «голова» - це частина тіла людини або тварини.
Ця назва може бути перенесено на всю людину.
З частини на ціле. Болить голова - пряме значення.
Боря - світла голова - переносне (синекдоха).
Стадо в 20 голів.
Рот - частина особи - пряме значення.
«У нас в сім'ї 5 ротів» - переносне.
Машина - будь-який механізм, легкова машина.
З цілого Знаряддя - технічне будь-яке пристосування (знаряддя на частини праці) - пряме значення; гармата - переносне.
Синекдоха як особливий вид перенесення багатьма вченими об'єднується з метонімією і розглядається як її різновид.
Деякі характерні ознаки людини часто використовуються для позначення цієї людини, для звернення до нього. Особливо характерно таке вживання слів для розмовної мови: «Я за блакитненькою шапочкою». «Гей, борода, куди лізеш?»
Червона шапочка - класичний приклад Синекдоха.
Лексика української мови з погляду її походження.
1. Споконвічно російська лексика.
2. Запозичена лексика.
3. Старослов'янізми, їх ознаки і вживання в сучасній російській мові.
Лексика української мови одна з найбагатших в світі і налічує понад чверть мільйона слів.
Вважається, сто в українській мові 90% споконвічної і 10% запозиченої лексики.
У словниковому складі сучасної української мови містяться лексичні нашарування різних історичних епох.
До споконвічної лексики належать усі слова, що прийшли в сучасну українську мову з мов предків. Тому споконвічно російська лексика розпадається на 4 пласта, що відносяться до різних епох. Розглянемо кожен з них.
1. Індоєвропейська лексика. До III - II століть до н.е.
У 6-5 тисячолітті до н.е. існувала єдина цивілізація, яку називали індоєвропейської, і єдиний неписьменна індоєвропейські мови.
Слова цієї епохи є найбільш древніми. Вони відомі не тільки слов'янської, але й іншим сім'ям мов: німецької, романської і тд. Наприклад, слово небо зустрічається, крім слов'янських, в грецькою і латинською мовами.
До лексики індоєвропейського походження відносяться:
а) деякі слова, що позначають терміни спорідненості. мати, сестра, брат, дружина, дочка, син;
б) найменування диких і домашніх тварин. вовк, коза, кіт, вівця, бик;
в) найменування продуктів харчування і життєво необхідних понять. небо, вогонь, будинок, місяць, ім'я, вода, м'ясо;
г) назву дій і ознак. бачити, ділити, є, можливо, жити, нести, білий, бадьорий, хворий, живий, злий;
д) числівники. два, три, десять;
е) прийменники. без, до.
2. загальнослов'янської лексика (праслов'янська). З III - II ст. до н.е. по VI н.е.
Це слова, що виникли в період мовної єдності слов'ян. Вони, як правило, відомі всім слов'янським мовам: укр. - весна, польський - vrosna.
До цього пласту належать близько 2 тисяч слів. Вони складають 25% слів нашого повсякденного спілкування.
До них відносяться тематичні групи:
1. Назва знарядь сільськогосподарської праці: коса, мотика, шило, серп, борона;
2. Продукт праці, рослин: жито, крупа, борошно, журавлина, клен, капуста;
3. Назва тварин, птахів, комах: заєць, корова, лисиця, змія, дятел;
4. Назва частин людського тіла: брову, голова, зуб, коліно, особа, лоб;
5. Терміни спорідненості: онук, зять, свекруха, кум;
6. Назва житла, життєво необхідних понять: будинок, хата, ганок, лавка, піч, весна, зима, глина, залізо і т.д .;
7. Абстрактна лексика: думка, щастя, зло, добро, хвилювання, горе.
У цей період з'являється велика кількість:
- прикметників, що позначають ознаки і якості за кольором, розміром, формою: високий, довгий, великий, чорний;
- дієслова, що позначають різні трудові процеси: сікти, пиляти, копати, сапати;
- дієслова, що позначають дії і стану: гадати, гріти, тримати, дерзати, ділити, дрімати;
- числівники: один, чотири, вісім, сто, тисяча;
- займенники: ти, ми, вам, який, всякий;
- прислівники: всередині, усюди, вчора, завтра.
Загальнослов'янські слова з'явилися базою для утворення багатьох нових слів. Наприклад, від дієслова жити в українській мові створено близько 100 похідних слів.
3. Східно лексика. VI в - 14-15 ст.
Приблизно до 6-7 століття відносять розпад загальнослов'янської мови на іпівденнонославянский, західнослов'янський і східнослов'янський (давньоукраїнський) мову. Давньоукраїнська мова стає мовою давньоруської народності, що об'єднався в 9 столітті в єдину державу - Київська Русь.
Східнослов'янська лексика - це слова, що виникли в період з VI по XV ст. загальні серед мов східнослов'янської групи: український, белоукраінскій, український. Ці слова відсутні в інших слов'янських мовах.
- зовсім (рус.) зовсiм (укр.) зусiм (біл.);
- снігопад снiгопад снегапад;
- добреть добрiті дабрець.
Східнослов'янський пласт являє досить різноманітну лексику, яка відображатиме у всьому різноманітті політичну, економічну і культурну життя давньоукраїнської держави.
У цей період багато слова виникають на базі великої слов'янської лексики:
- сніг <снiгур (укр.);
- складні числівники: одинадцять, сорок, дев'яносто;
- складні слова: горбоносий, сьогодні;
- суффіксальние слова - зяблик, ожина, комора.
4. Власне російська лексика.
У 14 столітті в зв'язку з розпадом Київської Русі давньоукраїнська мова розпадається на український, український і белоукраінскій. Утворилася російська (великоруська) народність.
Власне російська лексика - це слова, що виникли з моменту утворення російської народності і продовжують виникати по теперішній час.
Базою для створення власне російської лексики служили слова і морфеми споконвічно українського походження. тобто загальнослов'янської, східнослов'янського:
1. Майже всі слова з суфіксами: чик / щик, нік, - нізацією, - лк, - ність муляр, гаманець, учительство, косарка;
2. Багато складні слова: пароплав, літак, стальпрогресс;
3. Слова з приставками на, до, за й суфіксом ся: надивитися, добудитися, заговорити;
4. Абревіатури: АТ - акціонерне товариство, ЗАТ - закрите акціонерне товариство, ТОВ - товариство з обмеженою відповідальністю, ЧОП - приватне охоронне підприємство.