Звідки пішов вислів - на ладан дихає
Ладан це пахощі, смола цінного дерева, буває різного кольору. Про його цінності говорить і те, що при народженні немовляти Ісуса мудреці зі Сходу (волхви) принесли Йому дари в числі яких був і ладан.
Один з християнських звичаїв припускав кадіння ладаном біля хворого, майже вмираючого, людини поряд з його сповіданням і причастям. Таким чином фразеологізм "дихає на ладан" означає, що людина сильно хворий, помирає, смертельно хворий. Так само так можуть говорити і про якомусь приладі або механізмі, який ледве як працює, ось-ось зламається.
Схоже вираз, яке можна вжити як синонім, "ледве дихає".
Я особисто розумію цей вислів, як допустимо лежить напівживий чоловік. Все ще дихає, але ось уже все, скоро кінець. Ну і образно кажучи тут уже хоч священика запускай, який з коділом буде його відспівувати. Ось він ходить по кімнаті розпорошує дим, а людина дихає на нього.
А дехто каже налагодити, що вкрай неправильно. Можливо не так почули і пішло від людини до людини. Просто виходить з двох правильних слів понівечили в щось інше, а сенс типу залишився тим же. Якщо вже й говорити так, то ладаном дихає, а не налагодити дихає. Все ж треба говорити правильно, а не повторювати за тими, хто колись помилився.
Фразеологізм "на ладан дихає", що означає "дихає ледве-ледве", "ледь дихає", "близький до кінця", "розвалений», не втратив прямого сенсу своїх компонентів.
Тліючий ладан, будучи неодмінним атрибутом таких релігійних процедур, як соборування, останнім причастя і відспівування, став згодом символічним уособленням можливого неблагополуччя зі здоров'ям.
Дихати ладаном (або "на ладан") міг дуже хвора людина.
Крім того, сам ладан, як відомо, не горить, не горить, а дуже неквапливо тліє. Лише ледве помітний димок може нагадувати про його існування. Точно так же відбуваються справи і у слабких, хворих людей. Так само поводяться і різні виходять з ладу предмети.