Час z - журнал для інтелектуальної еліти суспільства
Хто не знає Вінні-Пуха?
"Придумав цю строчку, він почухав потилицю і подумав:" Початок просто чудовий, але де ж взяти другий рядок. Значить, я заспіваю перший рядок двічі, а якщо виконаю це дуже швидко, то зможу заспівати третю і четверту сходинки, перш ніж встигну придумати їх, і тоді вже точно вийде Гарна Пісня "". (Б.З.) 1
Хто не знає Вінні-Пуха? А хто знає Вінні-Пуха? Ті, хто вважає його округлим ведмедиком з пом'ятим вухом і голосом Євгенія Леонова? Або ті, хто Новомосковскл цю казку в глибокому дитинстві і з тих пір зберігає її як милу серцю ностальгічну реліквію? З таким же успіхом можна вважати себе знавцем Пушкіна, цитуючи застряг в пам'яті шматочок про Лукомор'я і "дубі том".
Цитата в тему:
"Не можна вважати, що діти - хоча, звичайно, всі вони дуже різні - закохані в чарівні історії більше, ніж дорослі, і не можна вважати, що вони розбираються в них краще. Діти люблять чарівні історії не більше, ніж люблять вони багато інших найрізноманітніших речей. вони молоді, вони ростуть - тому вони жадібні до всього нового, а чарівні історії дуже добре задовольняють їх апетит. Але факт залишається фактом: тільки деякі діти - і тільки деякі дорослі - відчувають якийсь особливий інтерес до чарівних історій, а також вони люди , звичайно ж, не виключений е - але і не правило. Крім того, я не думаю, що цей особливий інтерес може з'явитися в дуже ранньому дитинстві (хіба що з примусу) - по-моєму, це одне з людських пристрастей, які не вмирають з віком, а, навпаки , поглиблюються і розквітають ".
(Д. Р. Р. Толкін "Про чарівні історіях")
"Вінні-Пух" просто насичений реальними прототипами. Перш за все, це сам Мілн - оповідач історій, що з'являється на початку книги, його дружина - Дороті де Селінкурт, якій присвячена казка, 3 і його син - Крістофер Робін - один і "наставник" Вінні-Пуха, безпосередній герой казки, "сполучна ланка "між реальним світом і казковим Стоакровий Лісом.
Втім, і сам Ліс не такий вже казковий. Бажають цілком можуть його відвідати і сьогодні. Ешдаунскій ліс розташовувався поблизу Кочфордской ферми, придбаної Мілна в 1925 р і про це сьогодні нагадує скромна табличка на скелі в його самій дрімучої частини. Там є і Шість сосен, і Північний полюс, "відкритий" Пухом, і міст для "гри в пухалкі", побудований ще в XIX столітті. Було, правда, час, коли він мало не розвалився від маразму. Коли цю жахливу новину передали по головних телеканалах Великобританії, знайшлося багато охочих врятувати "культурну цінність", і в травні 1979-го він був відновлений (одна компанія Діснея перерахувала 15 тис. Фунтів на реставрацію).
Більшість героїв "Вінні-Пуха" також цілком відчутні. Сам Пух був подарований в 1921 р однорічному Крістоферу Робіну. Спершу його прозвали "Едуард Беар". Едуард - від зменшувального Тедді (Teddy Bear - "Ведмедик Тедді" - так звали всіх плюшевих ведмежат в англомовних країнах).
Ім'я ж "Вінні-Пух" відбулося, по крайней мере, з двох джерел. Перша частина імені насправді ... жіночого роду. Так звали улюблену ведмедицю Крістофера Робіна, яка прибула до Лондонського зоопарку з Канади. Її придбав у мисливця ветеринар Коулбурн і назвав Вінні в честь міста Вінніпег. Крістофер Робін часто відвідував ведмедицю і навіть годував її згущеним молоком.
Друга частина імені - Pooh - дісталася від лебедя, з яким хлопчик познайомився в околицях Кочфордской ферми. Пух (а точніше в англійській вимові видих "Пю-у-у ...") птицю вирішили назвати тому, що, "якщо ти покличеш його, а лебідь не прийде (що вони дуже люблять робити), ти зможеш зробити вигляд, що сказав пю-у-у ... просто так ... ".
Незабаром до плюшевому ведмежаті додалися й інші іграшки: ослик Іа, П'ятачок, Кенга, крихта Ру та Тигру. Лише Кролик і Сова були "справжніми" тваринами і водилися в Ешдаунском лісі.
"- Сова, - сказав Кролик діловито, - у нас з тобою є мізки. У решти - тирсу. Якщо в цьому Лісі хтось повинен думати, а коли я кажу" думати ", я маю на увазі думати по-справжньому, то це наше з тобою справу.
- Так, - сказала Сова, - я цим і займалася ". (Б.З.)
Культова книга - завжди ласий шматочок для різного роду інтерпретаторів і жартівників. Інтерпретації бувають цікавими і не дуже, жарти вдалими і дурними. Першою "ластівкою" того, що "Вінні-Пух" потрапив в поле зору "інтелектуалів-зарозумників" стала видана 1963 року книга Ф. Круза "Пухова плутанина", де казка Мілна розглядається з точки зору марксизму, формалізму і фрейдизму. Це була відверта жарт, але початок був покладений.
У 1976 р виходить книга Б. Хоффа "Дао Пуха", де плюшевий ведмідь представлений як істинний даос (даос, а не вниз, як можуть подумати деякі). У книзі не злічити цікавих доказів того, що Вінні-Пух - європейський представник традиції китайського даосизму, що живе сьогоднішнім днем, що йде по шляху У-вей ( "недіяння"), що не шукає, але завжди знаходить. Такий погляд дійсно оригінальний і не позбавлений крупиці істини, хоча, зображуючи "мудреця" Пуха, Хофф випускає з уваги кілька явно безглуздих і дурних вчинків, навряд чи зробили б честь справжньому даосу (Вінні-Пух застряє в норі Кролика, вельми невдало намагається обдурити бджіл , бродить з П'ятачком по власних слідах, потрапляє в пастку для Слонопотама і т.д.). Проте, книга гідна, рекомендую.
"Це відбувалося вже після того, як деякі з нас міркували про Великих Майстрів, і хтось розповідав про те, як все вони прийшли зі Сходу, а я говорив, що не всі, але він все ніяк не вгамовувався (точно як ця пропозиція ), ні на що не звертаючи уваги, і тоді я вирішив зачитати цитату з "Мудрості Заходу", щоб довести, що світ складається більше, ніж з однієї половинки, і я прочитав:
"- Коли ти прокидаєшся вранці, Пух, - спитав Паць, - що ти кажеш собі насамперед?
- Що на сніданок? - сказав Пух. - А ти що говориш, П'ятачок?
- Я говорю, цікаво, що ж таке чудове трапиться сьогодні? - сказав Паць.
Пух задумливо кивнув.
- Це те ж саме, - сказав він ".
- Це що? - запитав Скептик.
- Мудрість одного Західного Даоса, - сказав я.
- Схоже на щось з "Вінні-Пуха", - сказав він.
- Так і є, - сказав я.
- Але ж це не про даосизм, - сказав він.
- Саме про даосизм, - сказав я.
- Та ні ж, - сказав він.
- А про що, по-твоєму? - сказав я.
- Про того клишоногого ведмедика, який всюди вештається, задає дурні питання, складає всякі пісеньки і потрапляє в різні історії, не стаючи при цьому ні крапельки розумнішими і не втрачаючи свого нехитрого щастя.
- Ось про що, - сказав він.
- Ніякої різниці, - сказав я ".
(Б. Хофф "Дао Пуха")
З "Введення в прагмасемантіку" Вінні-Пуха "В. Руднєва:
"Структуру" Вінні-Пуха "визначає одна з найбільш універсальних архаїчних міфологем - світове дерево, яке втілює собою архаїчний космос ... З деревом пов'язаний ряд конкретних сюжетів ВП: на дереві Пух рятується від повені (Потопу, яким закінчується перша книга); з дерева Крістофер Робін спостерігає за тим, що відбувається; на дерево лізуть друзі-і-родичі Кролика, щоб оглядати з нього найважливіші події; дерево служить символом відкритого Північного Полюса; на дерево лізе Тіггер з Бебі Ру на спині, щоб довести свою життєву (і з ксуальную, як ми побачимо нижче) силу; дерево-будинок Сича падає від бурі в кінці другої книги, що служить символом руйнування архаїчного світу і догляду Крістофера Робіна у великий світ; утворений деревами коло (Гелеоново Лоно) в фіналі "Вінні-Пуха" уособлює вічність і незруйновність світу дитинства ".
"... Отже, Heffalump (Слонопотама в пер. Б. Заходера - С.К.) - це щось величезне, набряклі, набрякле, коротше кажучи, це фалос. Чи підтверджує текст" Вінні-Пуха "цю інтерпретацію? Думка зловити Heffalump'a заволодіває Пухом і порося цілком. Вони вирішують вирити яму (пор. нижче про норі як синонім вульви і пролезания в нору як субституции статевого акту і народження), щоб Heffalump потрапив в неї. Пух і порося символічно розігрують тут статевий акт. Відносини між ними латентно сексуальні, вони весь час падають один на одного. Пух - активне, чоловіче нача о, Порося - дуже маленька і слабка, боягузлива тварина, повністю позбавлене чоловічих ознак ... По суті, Piglet - свинка, Хрюша це недорозвинений дівчинка. Індикатором сексуальності Пуха виступає мед, при згадці про який (в Пастку вирішили покласти мед для залучення Heffalump ' a) Пух впадає в стан, близький до сексуальної ажитації ... ".
"По суті, Пух - це Пушкін. Синтонність темперамент великого українського поета не раз піддавався психологічному дослідженню, а місце Пуха і його поезії в Лісі відповідає місцю Пушкіна як сонця російської поезії в нашій культурі.".
"- Я сам не перестаю себе про це питати, Пух. Навіть на дні річки я питав себе:" Що це було, Серцева Жарт або Найчистішої Води Кримінальщина? ". (В. Р.)