Про тропарі - світлі тихий
До історії гімну Світі Тихий.
Час створення гімну Світе ясний і розбір думок про його творця з публікацією грецького, слов'янського і українського тексту цього гімну.
2. Традиція світильнику гімнів.
Сама традиція співати пісню при запалені світильника задоволена давня і сягає своїм корінням в дохристиянську епоху. За свідченням Варрона, стародавні греки мали звичай, при запалені світильника вітати його словами світлі добрий (φως αγαθόν). Цей звичай перейшов і в християнство, тільки, замість язичницького стіхіопоклоненія, він переосмислюється в христологической перспективі. Християни змінили цю умовну життєву, язичницьку приказку і замість φως αγαθόν стали співати Φως ι̉λαρόν. переходячи, таким чином, від язичницької традиції подяки вечірнього світла (запалені світильника) до Анагогічний оспівуванню Світу Божественного - Сина Божого. Дійсно стародавні греки, будучи язичниками, дякували сам вогонь, як би наділяючи його якимось надприродним властивістю, обожнюючи його. Він подавець світла, життя і т.п. Це відгомін стародавнього язичницького поклоніння стихіям, яке з часом і увійшло в традицію дякувати вогонь, або богів, при запалені ввечері світильника ввечері, при настанні темряви. Християни, воссилая подяку Богу істинному, при настанні вечірнього світла (тобто часу, коли запалювали світильники) оспівували: Φως ι̉λαρόν κ. τ. λ., зводячи таким чином свою думку від світла природного (світильних), який висвітлює нічну темряву, до Світла духовному, Світла Божественного - Сина Божого, що втілився Логосу - Христу Спасителю. Світла, просвітив нас благодаттю божественною, світла просвітив темряву язичницьку. Цим і пояснюється христологічний, переважно, контекст гімну Світе ясний.
Важливу богословську цінність цього давнього християнського піснеспіви зауважив вже св. Василь Великий. У 29 гл. своїй книзі «Про Святого Духа», він наводить це народне спів, як свідоцтво троического славослів'я. Але сам гімн виконаний звичайно ж христологическим контекстом. Він присвячений Христу. У ньому оспівується наш Спаситель Ісус Христос, святий Світлом правдивим, Слава Безсмертного святого Отця Небесного. Як Світло Отця, Господь має неминущу славу, немеркнучий світло, але він змалів і, заради нас, прийшов на захід сонця, втілившись від пречистих кровей Приснодіви Богородиці. Ставши справжнім чоловіком, втілений Син Божий дійшов навіть до межі життя і, постраждавши, був убитий за нас. Тому ми, доживши до заходу речового сонця і бачивши вечірнє світло, співаємо Тобі, згадуючи Твої страждання і хресну смерть. Бо Ти світло істинне прийшов до нас, до своїх створінь. Ти дарував нам життя і тому, гідний щоб Тебе оспівували в усі часи. Благоговійно оспівуємо Тебе Христе, Сину Божий, що дарував нам нове життя в Бозі, і примирив нас з Отцем, хвалить Тебе і весь світ.
Кожен рядок цього піснеспіви глибока й різноманітна, наповнена святим благоговінням. Глибокий, осяяний Божою благодаттю розум, звичайно ж, знайде в ній великий догматичний і богословський зміст. У цих коротких рядках оспівується Таїнство Трійкова іконіміі (домобудівництва) нашого спасіння. Таїнство втілення Владики Христа. Тут чітко розрізняються Іпостасі Отця Небесного, Сина і Святого Духа в єдності Божества. Цей гімн навчає нас і ще тому, що християни повинні возносить подяки Богу повсякчас, в усі часи, завжди оспівувати Славу Святої Трійці і невимовне і безцінне таїнство втілення Божого Сина.
4. попереднього повідомлення до тексту гімну Світе ясний.
Нижче ми публікуємо грецький, слов'янський і сучасний український текст гімну Світе ясний. Грецький текст взятий з чину Вечірні «Велігого Орологія» [5]. Слов'янський текст з чину Вечірні. український переклад гімну Світе ясний взято з книги Н. Нахімова [6]. Текст ми забезпечили деякими примітками, частково запозиченими у Н. Нахімова, частково складеними нами. український переклад буде в основному слідувати Н. Нахімову, але з деякими змінами та уточненнями, які будуть обумовлені у відповідних примітках. Примітки матимуть філологічний характер, потім ми дамо деякі примітки богословсько-догматичного характеру. Грецький і слов'янський тексти дані паралельно, а український переклад дан окремо нижче.
голосами належними [10].
Тому прославляє Тебе світ.
[1] Скабалланович, М. Тлумачний Типікон. - Київ, 1910. - Вип. 1. - С. 117.
[2] Свт. Василь Великий. Про Святого Духа до св. Амфілохія, єпископа Іконійського, гл. 29.
[4] Голубцов, А.П. З читань з церковної археології та літургіки. - Сергієв Посад, 1918. - С. 195 - 196.
[5] ΩΡΟΛΟΓΙΟΝ ΤΟ ΜΕΓΑ. Έ̉κδοση Θ. ̉Αποστολικὴ Διακονία. 1986.
[7] Світло радісний - так переводить Н. Нахімов, спираючись на грец. словоιλαρον. Це слово позначає веселощі, радість, приємність. Тому словосочетаніеΦως ιλαρον перевести всілякої: Веселощів світло, севет [нашої] радості і т.п. або навіть Світло іже радіти нам. Слов'янський перекладач переклав це словосполучення як Світі Тихий. Н. Нахімов вважає, що перекладач на слов'янський зрозумів словоιλαρον в латинському значенні clemens - м'який, поблажливий, милостивий, найтихіший. Тому думка слав. перекладу можна зрозуміти так: Ісус - є Світло милостивий і т.п.
[8] Що дійшла пор. греч.ελθοντες (від. ερχομαι) -пріходіть, прибувати. Цей же дієслово може позначати і наступ чогось, наприклад наступ ночі, наступ сутінків і т.п. У перекладі Н. Нахімова поставлено слово доживши, тобто доживши до заходу сонця. Інший можливий смисловий переклад може бути такою: З настанням сонячного заходу, і побачивши вечірнє світло, ми величаємо Бога, - Отця, Сина і Святого Духа і т.д.
[9] Це переклад Н. Нахімова. Дійсно вираз φως εσπερινον (слав. Світло вечірнє) є образний вислів вечірньої зорі.
[10] Ми тут замінили переклад Н. Нахімова побожними голосами на голосами належними. Греч. словосочетаніеφωναις αισιαις. вдало перекладене по слав. гласи преподобними. Греч. словоαισιαις може означати сприятливий, що передвіщає щастя, відповідний, вдалий, щасливий. Слав. перекладач зрозумів це слово в значенні голоси відповідні і перевів голоси преподобні, тобто таке спів, яке личить оспівати Бога; Оспівати свято і праведно. Або ж слав. перекладач розумів це слово як οσιος. що не позбавлене можливості, з огляду на те, що багато наших слав. перекладачі з грец. не завжди були грамотні. Слово οσιος. як раз і може вживатися в значенні преподобний. Див. В Словнику прот. Г. Дьяченко.