Прибрати махаю
Один московський клас вирішив переробити свій шкільний фотоальбом тільки тому, що в кадр потрапила дівчинка Маша з синдромом Дауна. Маша не є ученицею цього 4-го класу. Вона дочка вчительки. Мама виховує дитину одна, прилаштувати її нікуди, дівчинка постійно знаходиться з матір'ю, в тому числі і в школі на всіх уроках класу.
Маша нікому не заважає, доброзичлива, намагається спілкуватися, обіймати дітей. Але, за словами батьків, які й ініціювали повернення шкільних альбомів, щоб прибрати звідти Машу, присутність дітей-інвалідів негативно впливає на звичайних дітей. Деякі батьки вже перевели своїх дітей в інший клас, пише «Комсомольська правда».
На чиєму боці правда? Чи шкодить психіці спілкування з особливими дітьми? Чи варто берегти свою дитину від суворих життєвих реалій? Відповідає Системно-векторна психологія Юрія Бурлана.
Незважаючи на те, що існують противники спільного знаходження звичайних дітей з особливими, інклюзивна освіта (спільне навчання) отримало своє широке поширення на Заході, а так же починає проникати і в українську систему освіти.
Зрітельнікі за своєю природою люди емоційні, переживають. Для того, щоб сверхемоціональность реалізувала себе, стала причиною нескінченного щастя і радості від життя, ще дитиною таку людину слід привчати виносити свої емоції назовні в почуття любові і співпереживання до ближнього.
В іншому випадку зоровий людина концентрує свої емоції на себе, його починають мучити страхи і фобії, безперервна тривожність аж до панічних атак, іпохондрії. Замкнені емоції переводять людини, не дають щасливо жити ні йому, ні його оточенню.
І, навпаки, зрітельнікі, з дитинства навчені бути небайдужими до чужої біди, роблять світ гарнішим: своїм прикладом співчуття вони вчать всіх нас бути добрішими і терпиміше один до одного. Яскравий приклад - Наталія Водянова, яка, до слова, зараз взяла шефство над дівчинкою Машею.
Наталя з дитинства доглядала за сестрою-інвалідом і змогла розвинутися в людини співчутлива, чуттєвого. Вона не тільки успішна в модельному бізнесі, але і керує фондом «Оголені серця». Тому з упевненістю можна сказати, що навик переживати за інших - це не тільки гарант власної щасливої долі, а й благополуччя суспільства в цілому.
Дякую за статтю! В саду з моїм старшим сином була дівчинка з ДЦП. Так хлопці боролися за те, хто перший їй допоможе - посуд віднести, руку подати, розкласти канцтовари перед заняттям ... Коли дівчинка з саду йшла (вона на рік старша), дітки її зі сльозами проводжали. Стільки теплих слів сказали, що вихователі не могли стримати слів. Дійсно, співчуття потрібно виховувати з дитинства
SVPjournal
Дякую, Олено. Приємно і дивно чути про це. Навіть не віриться, на тлі загальної неприязні і байдужості. Однак, так воно і є. Зорові люди реалізують себе в волонтерської допомоги людям, яким відчутно гірше (фізично і психологічно). Отримують за це відчуття щастя і збалансовану біохімію головного мозку, виносять свій страх назовні і перестають боятися за себе.
Дякую за статтю. Дуже важлива тема порушена. Нас вражає душевна черствість в людях, а в своїх дітях не намагаємося розвинути елементарні навички співчуття. Чи варто дивуватися коли виросли діти забувають своїх пристарілих батьків і звідки їм узяти цю навичку, їх не навчили співчувати і допомагати тим кому гірше, навпаки, привчили прибирати, як зайву проблему зі свого життя.
SVPjournal
Шкода, коли так відбувається. Це ж адже насправді задоволення - бути людиною відчуває і співпереживати, коли є зоровий вектор. Це означає здатність в загальній ступеня бути людиною серед людей. А якщо ні, то, навпаки, страхи, комплекси, якоря, тривожні стани ... Однак, тут є важливий нюанс, який невідомий ні в класичній психології, ні в народних радах по вихованню людини з живою душею (якщо такі взагалі є). Дитина із зоровим вектором повинен вміти захиститися від обману, шахрайства, маніпулювання почуттями. Батьки можуть акцентуйованої займатися інтелектом і манерами дитини, не даючи йому пройти обов'язкові етапи природного розвитку серед інших дітей. Можуть ростити в штучному середовищі, занадто безпечної, від якої дитина краще не стане, навпаки, - буде більш вразливий для обману.
Така дитина також, як і всі інші діти, має обов'язково нижній вектор, він повинен ранжуватися серед інших дітей, навчитися постояти за себе. Тоді з нього виросте розумний, добрий і справедливий чоловік.