Як Новомосковскть по-болгарськи, життя в Болгарії наш шматочок Європи
Не всі букви однаково корисні
Загадкові маленькі слова
Спочатку Новомосковскющім на болгарському дуже докучають якісь безглузді маленькі слова. Їх так і хочеться пропустити. Якщо це зробити, то з розумінням сенсу написаного можуть виникнути проблеми. Тому краще ці слова хоча б частково запам'ятати.
Отже, що ж це за малюки такі? Розділимо їх на групи:
займенники
Почнемо з займенників. Їх лякає багато (більше, ніж в українській мові, тому що у багатьох займенників є повна і коротка форма). Тут ми говоримо про коротких коротких формах (спочатку - особиста форма, потім знахідний відмінок, потім - давальний і присвійні форма, які в болгарській мові збігаються):
Я - аз (мене - ме, мені / мій - ми);
Ти - ти (тебе - ті, тобі / твій - ти);
Він - тієї (його - го, йому / його - му);
Вона - тя (її - я, їй / її - ѝ);
Воно - то (його - го, йому / його - му);
Ми - ня (нас - ні, нам / наш - ні);
Ви - віє (вас - ви, вам / ваш - ви);
Вони - ті (їх - ги, їм / їх - їм).
Як видно, деякі займенники збігаються в різних формах, тому часто зрозуміти їх можна тільки по навколишніх словами. Додаткову складність додає те, що присвійні займенники ставляться після слова, до якого вони належать, а в українській мові зазвичай перед словом: його книга - книга му, їх квиток - квиток ім.
Є ще повна форма присвійних займенників, але про неї як-небудь іншим разом.
Приводів в болгарському теж чимало. Значення і звучання у них, в принципі, зазвичай збігається з приводами українськими. Хоча є нюанси, наприклад, прийменник «до» позначає близькість до якогось об'єкту. Але в цілому впізнати приводи і навіть приблизно зрозуміти їх значення російськомовний Новомосковсктель болгарських текстів напевно зможе, тому не буде затримуватися на них докладно. Хоча деякі приводи в болгарській мові відрізняються: до - «к'м», з - може бути і «с'с», в - може бути і «в'в», а замість прийменника «для» використовується «за».
Дієслово «с'м»
В теперішньому часі:
Аз с'м;
Ті сі;
Тієї (тя, то) е;
Ня сме;
Вії сте;
Ті са.
В минулому часі (в деяких з минулих часів ... але на цю тему краще поки не замислюватися) той же дієслово виглядає вже інакше: бях, беше (бе), бяхме, бяхте, бяха.
В майбутньому часі з'являється частинка ще (читається, як ми з вами пам'ятаємо, «ште»).
До речі, «ще» не використовується в негативних пропозиціях.
Інші часи поки краще не розглядати, щоб зовсім не заплутатися.
Резюмуємо. За формою дієслова можна визначити, про який час йдеться - теперішньому, минулому або майбутньому. І це може виявитися досить корисним, особливо при читанні якоїсь важливої інформації.
«Так» і «не» не кажіть ...
Здавалося б, вже тут-то які сюрпризи можуть підстерігати? Але «так», наприклад - це не тільки вираз згоди.
Наприклад, частка «так» використовується в конструкції, яка в українській мові вимагає використання інфінітива. У болгар, як було сказано вище, інфінітива немає, ось і доводиться примудрялися.
Позовами та Попит - хочу запитати;
Обичам та плувам - люблю плавати;
Тієї позову та отруті - він хоче їсти;
Недей та пушіш! - не смій палити!
А ще «так» використовується для створення негативної форми майбутнього часу:
Магазін'т няма да роботи слід 18 години - магазин не буде працювати після 18 години.
Помилкові друзі перекладача в болгарській мові
Ну ось, власне, і все. Цієї інформації достатньо для того, щоб так-сяк (горе-долу, як кажуть в Болгарії) прочитати текст на болгарській мові, озброївшись словником, і приблизно зрозуміти його сенс. Знати мову для цього, в принципі, не обов'язково. Ну а якщо треба його все-таки знати (для життя в країні, а не для поїздки в Болгарію на тиждень-другий), то тут вже треба озброїтися підручниками і займатися, займатися, займатися ...