Всесвітня оссии - кабінет української мови
Старі і нові назви букв
У XVIII ст. намагаються ввести спрощені найменування букв, щоб полегшити вивчення алфавіту початківцям учням.
українська граматика Барсова (1771 г.) включала колишні і нові, «введені», імена: «... з самого початку є вже чимала незручність Вь прежніх' іменах' букв', по Еліка отої не тільки здебільшого тривалі для початківців малолтних' ученіков', але нкотория із ' ніх' і голоси свого собою не виражают', как 'ік' і ять; а єри показивают' голос' свій не Вь надлежащем' і Вь неспособном' МСТ, тобто, на самом' конц свого імені: а Кь отвращенію сих затрудненій служат' вишепоказанния нововведенния імена, Кь чому і перед цим долоні були разния покушенія ... »(Тредиаковский В.К.« розмова про ОРТОГРАФІЇ »(1748 г.); університетська громадянська і Церковна Азбука з короткими примітками про український правопис 1768 г.).
«Письмовник» Червоноградова Н.Г. (СПб, 1793) містить відомості, що за вказівкою Катерини II при підставі народних училищ в «українському букварі», виданому в 1788р. з метою «найлегшого вислови» рекомендуються такі імена букв: а, бе, ве, ге, де, е, ж, зе, і, і, ка, ель, ем, ен, о, пе, ер, ес, ті, у , еф, ха, це, че, ша, ща, ер, и, ерь, е, ю, я, фе (причому, літери ер і ер саме так називаються в тексті (в джерелі переплутані).
По тексту листовники ясно, що імена букв, з закінченням на е вимовляли м'яко, так як про знакові, встановленому замість уникати е йдеться особливо, що його вимовляють як латинське або німецьке e, означає російське е (напр. Зе, де, ті ...) звучить як е російське, м'яко.
Для 1-ї половини XIX ст. в історії російської граматики званої епохою Гречка, характерне застосування ще старих назв.
Але в «українській граматиці» Н.І. Гречка (1819 г.) як і в самому «листовники», а також відповідно до традиції буквах дані класичні імена (аз, буки ...).
З 2-ї половини XIX ст. починається поширення нових назв букв.
У 1860 р словник Філіпа Рейфа дає 2 варіанти найменувань букв - coвpeмeнний (а, бе, ве ...) і cтapінний (аз, буки, веди ...).
З 1860х років зусиллями барона Корфа поширюється вУкаіни метод звукового навчання грамоті (його робота «Керівництво до вивчення російської граматики» вийшла в 1862 р). (Хоча нові імена букв прямо не пов'язані зі звуковим методом, це всього лише спрощені найменування). У своєму словнику в 1880х роках Далем наводяться імена а, бе, ве ..., а вже як про літери старовинних він згадує про аз, буки, веди ....
І лише Русское правопис 1894 року академіка Грота говорить «за прикладом інших європейських абеток» лише про сучасні найменуваннях (а, бе, ве, ге; ель, ем', ен', ер').
Сучасні імена взяли у букв алфавітів європейських (латинського, німецького, французького): а, бе, ЦЕ, де, е, еф, ге, ха, і, (йот), ка, ель, ем, ен, о, пе, ( ку), ер, ес, ТЕ, у, ве, (дубль-ве, ікс, ігрек), зе (д). Букві ч дали назву че, а всі букви наступні залишилися з колишніми іменами: ша, ща, ер, ери, ерь, ять, е, ю, я, фіта, іжиця.
Кірілліца.Азбучная матриця алфавіту слов'янської азбуки.
Версія прочитання.
Короткі відомості з історії створення слов'янської азбуки кирилиці.
Абетка. Російська переробка грецького alfabetos, складеного з назв двох перших букв грецького алфавіту - альфа і бета - в слов'янському варіанті аз і буки. Прийнято вважати, що назви слов'янським буквах придумав творець слов'янської абетки Кирило в IX столітті. Йому хотілося, щоб сама назва літери було безглуздим комплексом звуків, а мало значенням. Першу букву він назвав аz' - по-древнеболгарского «я» (тому не вірте, що я - остання буква в алфавіті!), Другу - просто «буква» (саме так виглядало це слово в давнину - Боук), третю -адже (від стародавнього слов'янського дієслова веде - «знати»). Якщо перевести на сучасну українську мову назва перших трьох букв цієї абетки, вийде «Я букву дізнався» (до речі, спробуйте всю російську абетку прочитати як текст - ви побачите, як це цікаво). Слов'янська азбука (кирилиця) розроблялася колективом вчених-місіонерів під керівництвом братів Кирила і Мефодія, коли прийняття християнства слов'янськими народами зажадало створення церковних текстів на їхній рідній мові. Азбука швидко поширилася в слов'янських країнах, а в Х столітті проникла з Болгарії на Русь.
До першого складу старослов'янської кириличної абетки нам не відомий. Що дійшла до нас «класична» Кирилиця складається з 43 букв. Вважають, що и, оу і йотований були додані в цю абетку позднее.Большінство букв мають смислове і числове значення.
Російська редакція слов'янської азбуки кирилиці
Перше, що звертає на себе увагу, це те, що назви букв цієї абетки представляють практично всі основні частини мови: іменники (Добро, Земля, Люди, Слово), займенники (Аз, ОН, Наш), дієслова різних форм (Веди, Є , Скажи, мислете, Ять), прислівники (Зело, Твердо) і різного виду союзні частки. Однак в силу тимчасових граматичних трансформацій української мови, пов'язаних насамперед зі способами словотворення, ми не можемо в той же час з упевненістю віднести ту чи іншу назву букви до якоїсь певної частини мови. Наприклад, назва літери Т можна трактувати. як наріччя - Твердо - і як прикметник - Твердий. а також Спокій - Покійний, Глаголь - де було написано і т.д. Але незважаючи на це, навіть побіжний погляд на Кирилицю наводить на думку, що сукупність узгоджених між собою слів-назв букв (символів) цієї русифікованої старослов'янської азбуки містить якусь розгорнуту закінчену думку.
Працюючи над символічними образами Смелаа Висоцького і поета-містика срібного століття Андрія Білого з використанням значень буквених символів кирилиці, я вловив дивовижні властивості цієї старослов'янської азбуки за символічною смислової інтерпретації не тільки слів, але навіть і текстів.
Я прийшов до думки, що і в самій азбуці за задумом її творців закладений якийсь глибинний сакральний підтекст, закодований через назви та чергування її букв. Адже Кирилиця була винайдена спеціально для перекладання Святого Письма на мову слов'ян, а перші перекладені молитви починалися словами, що дали назву буквах Кирилиці (азбучні молитви). Російська редакція слов'янської азбуки кирилиці Утворивши з послідовності прямих назв і переносних значень перших двадцяти ключових букв азбуки пропозицію, отримаємо розшифровку моєї першої версії кодованого сенсу, закладеного спочатку, вже в саму азбучну матрицю:
«Єдиний Бог, відаючи дієсловом добра, є життя дбайливець земної
і, як люди мислите наші, Він спокій зберігає словом твердим ».
Докладний хід умовиводів по даній версії прочитання зашифрованого тексту в кирилицю викладено в моїй книзі «На рубежі чола століть», присвяченої розгадки таємниці псевдоніму Бориса Бугаєва - «Андрій Білий». Однак як було показано вище, без урахування смислових і нумерологічних особливостей цілого ряду букв кирилиці ця версія є лише еклектичної підгонкою під бажану відповідь.
Нова версія прочитання або наближення до істини.
