Переклади вірша ф
Ф. І. Тютчев
«Як весел гуркіт літніх бур. »
Як весел гуркіт літніх бур,
Коли, здіймаючи порох летючий,
Гроза, що нахлинула хмарою,
Збентежить небесну блакить
І необачно-шалено
Раптом на діброву набіжить,
І вся діброва затремтить
Широколистяно і шумно.
Як під незримою п'ятої,
Лісові гнуться велетні;
Тривожно нарікають їх вершини,
Як радячись між собою, -
І крізь раптову тривогу
Немолчно чути пташиний свист,
І де-не-де перший жовтий лист,
Крутись, злітає на дорогу.
Summer thunder's a happy ogre
eddying flying dust
when a storm, welling darkly huge,
troubles the blue of the sky,
and when a sudden dart of madness
pounces on a grove, making trees shudder
wide-leaved and noisily.
As if beneath some unseen foot,
the woody giants bend
their tops in anxious grumbles
of a secret conference.
Through the quick alarm
not a single bird stops whistling,
and somewhere in the middle of it all
the first yellow leaf,
tumbling along a road, announces fall.
Jak wes # 243; # 322; pogrzmot letniej burzy,
Gdy miec # 261; c lotny pyl, ulewa
Urwan # 261; chmur # 261; lunie z nieba
I zm # 261; ci je i odlazurzy.
A gdy porywczo-nierozumnie
Naskoczy na d # 261; brow # 281; potem,
D # 261; browa ozwie si # 281; dygotem
Szerokolistnie, szmernie, szumnie.
O, jak pod niewidzialn # 261; nog # 261;
Gn # 261; si # 281; olbrzymy d # 261; browiane;
Ich szczyty trwo # 380; nie rozszeptane
Jak gdyby radz # 261; si # 281; ze sob # 261; -
I skro # 347; powsta # 322; # 261; nagle trwog # 281;
S # 322; yszysz # 347; wist ptak # 243; w nie milkn # 261; cy,
Gdzieniegdzie pierwszy li # 347; # 263; # 380; # 243; # 322; kn # 261; cy
Wiruj # 261; c spada ju # 380; na drog # 281 ;.