Падишах і справедливість (Шавкат султанів)
За мотивами книги мудрості "Малікаі донішманд" (Освічена принцеса),
яку часто розповідав мій батько в оточенні рідних і знайомих.
Переклад з узбецького, складений в Вірші.
1.
У падишаха дочка була - в наречених!
Принцеса, в кого особлива стать,
Глашатаям веліла повсюдно
Для женихів умова віщати:
-- Не так вже й великі мої запити,
Мені все одно - дехканин або знати,
Але щоб він на сто моїх запитань
Зумів би рівно сто відповідей дати!
Принцеси зачарований красою,
Вихованістю, гнучкістю розуму,
Гарний мандрівник з легкої простотою
Відповів на запитання все сповна!
-- Посланий з Небес самим Аллахом,
Батьком благословенний, Нішаллах,
Ти завтра будеш новим падишахом!
Скажи: яким бути повинен падишах?
-- Переваги Великих нам відомі!
Найважливішим всяких у сто крат,
Що цінується народом повсюдно,
Те саме просте - Адолат! (Перев. З узб. - справедливість)
-- А як ти розумієш «справедливість»?
Розкажи нам про слово без прикрас!
-- Принцеса! Терплячою будь на милість -
Сліпого старця розповім я Сказ!
Земля під плугом - золотим відливом!
Посудина старовинний золото плескав!
Бідняк бігом до сусіда: "Ти - щасливий!
Я тільки що но глека свого відкопав! "
-- Ти відкопав - твоя, сусід, видобуток!
Глечик не мій! Свідком - Аллах!
Не буду порушувати я наш звичай:
Що не моє, то - не в моїх руках!
Азан. Молитва. З першими променями
Вирішили: до падишаха до Палацу!
(Іди і ти, Новомосковсктель, слідом за нами,
дізнаєшся, як розсудить їх Мудрець!)
3.
Глечик, дехкане - у Палаці багатому,
Де краса - на стінах, стелях ...
Між стражників, обвішаних булатом, (Булат вуст. - зброя з булатної сталі)
Історію слухав сам падишах.
Побачивши на дехканина недоноски,
Одягнув на плечі кожного халат.
Бурштинові перебираючи чотки,
Візирям надав Маслахати. (Узб. - рада, обговорення)
-- О, падишах! - один з тих благав, -
Коль золото дехкане не візьмуть,
Наймудріший дати раду тобі зважився:
Візьми собі все золото - в казну!
Охороні, до зубів озброєної,
Наказ: геть - з візира голова!
Його радою дурним ображений,
Сказав правитель мудрі слова:
-- Глечик не взяли бідняки - дивіться!
Хочете, щоб Я взяв, падишах?
Який я після цього правитель ?!
Те золото мені - брудом на руках!
4.
Нудьгував глечик, наповнений динаром.
Кому з'явилася Божа благодать?
Ниспосланному пропадати чи даром?
Правитель - двох сусідів запитувати:
-- Скажіть, правовірні, дехкане,
Є діти, вчинені в літах?
На ці гроші весілля ми зіграємо!
Свідком я буду на Ніках! (Мусульм. Обряд одруження)
Глашатай Махалля - Карнай горлатий, (Махалля - житловий квартал, Карнай - духовий інструмент)
Народу сповіщає: буде Тієї! (Той - весілля)
Гостям велить на весілля збиратися!
Благословення - парі молодий!
Все золото у молодих тулиться.
Здавалося б: історії - кінець.
Тримаючи рада, надумали з'явитися
Тепер вони - з глечиком в Палац:
-- О, падишах! Ми молоді, здорові,
Мріяли один про одного з юних років.
Візьми глечик! Нам золото - кайдани.
Працею лише багатіє людина!
З поклоном пішли молоді.
Глечик біля трону золотом блищав.
Правитель тільки посміхнувся: «Чи ти?
Ти знову тут, презирство метал? »
5.
І падишах, наймудріший з наймудріших,
Вирішив долю глечика нарешті.
Із завданням правителя найважливішим
В дорогу відправляється гонець.
Купити вирішили саджанці плодових,
У долині розвести величезний сад,
Де урожаєм персиків медових
Будь голодний насолоджуватися радий!
Історії настав завершення.
Зіграли весілля Принц і Маліка. (Маліка, узб. - Принцеса, і жіноче ім'я)
Сто першого питання пояснення
Сказанням залишилося на століття.
У легендах і залишилася Справедливість,
Покрита Мудрість пилом вікової.
Сьогодні в Світі щось змінилося ...
А твій, Новомосковсктель, падишах - який?
Дякую "Миколи Марфенко Дервіш" за те,
що надав мені впевненість в моїх силах!