Ольга Сіняява прибрати махаю - ольга Сіняява - блог - сноб
Поділитися:
У нашої вчительки 4 класу є дочка Маша. У неї Синдром Дауна. Дівчинці 7 років. Мама, схоже, ростить її одна, без чоловіка (вона, звичайно, не героїня кліпу #немолчі) але від дочки не відмовилася. І діти їй її нікуди. І в сад вже не візьмуть (та й чи є у нас такі дитячі сади?), І в школу ще не з огляду на відставання в розвитку. Дівчинка все дні проводить з мамою в класі. Мама викладає, Маша сидить на попі рівно, нікому не заважає.
Сьогодні нас попросили терміново повернути назад щойно віддрукований фото альбом класу. Альбом весь з себе пафосно глянсовий, з усякими там віршами про школу, дружбу і взаєморозуміння, зі сторінками прокладеними пергаментним папером.
Так ось, причина по якій дітей попросили повернути цей альбом проста - багато батьків не можуть перенести фотографію дівчинки Маші з Синдромом Дауна, дочки класної керівниці поруч зі своїми дітьми. Вона не з їхнього класу. Чи не з їхнього життя.
Маша практично живе в цьому класі, намагається спілкуватися, всіх обіймає, вона незлобивої і беззахисна, але діти від неї сахаються, як чорт від Ландау. "Це ненормально, що її дитина залишається на уроках! Це її проблеми, нехай сама вирішує!" - каже одна однокласниця, повторюючи інтонацію дорослих.
П'ятьох дітей з цього класу вже перевели в інший.
Але ж зовсім недавно Марина Валеріївна, вчителька, мама Маші, з неприхованою радістю мені говорила, що в наступному році Маша піде в нашу звичайну школу. Як же її приймуть першокласники, якщо 10-річні і їхні батьки не в змозі зрозуміти і прийняти?
Сьогодні ні Маша, ні вчителька в школу не прийшли і трубку не брали. Сумно.
І Dima Bilan не прийде, і пісню свого не заспіває (
Внизу скріншот з дитячої листування. Я, звичайно, цей фото альбом замовляти вже не буду.
Принципи підрахунку рейтингу
СамоеСамое популярне
Як ми його визначаємо?
