Небесний вальс (енелія)
Ось і Сонце! Ось і Сонце з'явилося
І по Небу в плавному вальсі закружілось-
Піднялося так високо! Потім же - сховалося.
Нічка темна на Землю опустилася.
І на Небі засвітилися яскраво Зірки!
Як очі, вони на Землю нашу дивляться,
Немов, бісером усипані по Небу!
Спостерігачі вони по всьому Світу!
Ось Місяць на небі темному з'явилася,
Немов, човен пропливла і теж зникла.
Вона Землю, вона Землю охороняла -
Як ліхтарик над Землею пропливала.
Так і кружляють вони у небесному вальсі.
І, буває, що зустрічаються на щастя.
Ці зустрічі дуже рідко, але бувають,
І при них вони один одного прикривають.
Це - сонячні, місячні затемнення,
На Землі ж це тільки лише миті.
Ці зустрічі, ці зустрічі короткі.
Але помітні, але помітні для Землі.
І, коли вони про Землю "забувають",
Дивляться один на одного - "завмирають",
Нібито прощаються - не дихають,
На Землі Життя завмирає - люди "чують".
Який прекрасний цей вальс їх, вони знають
Вони в серця людські "іскри" посилають,
І при зустрічах вони сили набирають.
Ну, і нам - на Землю - теж посилають.
Від любові їх Життя земна буде вічною -
Від їх вальсу, від їх вальсу. І серцевої -
Від їх зустрічі, від їхньої зустрічі. І красивою,
Як зелена планета. І щасливою!
Припливає! Припливає! Припливає!
Про Землі своєї рідної не забувайте!
Як годинник, на Небі нами керуйте,
І серця наші собою запалюйте!