молочні брати
Був у годувальниці падишаха син - ровесник Акбара. Вона їх обох своїм молоком вигодувала. Мо-молочного брат падишаха жив при дворі.
Одного разу, натішившись верховою їздою, падишах повернувся до палацу. Йому подали мед, який він з апетитом почав їсти. У цей час прийшов молочний брат Акбара. Він здалеку побачив, що падишах щось їсть, і запитав у Бірбала:
-Бірбал! Що це падишах їсть?
Молочний брат дуже образився. Бірбалу він нічого не сказав, але червоний від злості прийшов до падишаха і поскаржився. Акбар спершу заспокоїв його ласкавими словами, а потім покликав Бірбала.
-Бірбал! Чим ти його так розсердив? - запитав падишах.
-Покровітель бідних! Ви тільки що їли мед. Він запитав у мене, що ви їсте, я і відповів: «гу». Якщо не вірите - запитайте у нього, як справа була.
-Не гнівайся даремно, - умовляв Акбар молочного брата. -Це Бірбал грає словами, жартує. Мед мовою фарсі називається «гу».
Молочний брат засоромився свого гніву.
Трохи згодом падишах запитав:
-Бірбал! Скажи, у тебе теж є молочний брат?
-А як же! Звичайно є.
-Чому ж ти не приведеш його в дарбар?
-Владика світу! Він ще маленький.
-Не біда! Завтра ж приведи.
На другий день Бірбал прикрасив теляти - надів йому на шию золоті дрібнички - і привів до Акбару.
-Владика світу! Ось мій молочний брат. Бачите, як він весело скаче.
Здивувався падишах і питає:
-Як, це твій молочний брат ?!
-Так, владика світу! Це мій молочний брат. І я і він - обидва ми пили молоко від однієї корови.
Падишаха потішило дотепність Бірбала, і він щедро нагородив його.