Як вибачитися правильно
Я запізнився на нараду і сказав: «Я перепрошую. Пробка була ». На це начальник сказав: «Немає такого виразу« я вибачаюся ». Неможливо самого себе вибачати ». Хто правий?
Якщо спиратися на рекомендації сучасних словників і літературну норму, то «перепрошую» - однозначно просторечная і розмовна форма вираження вибачень. Лінгвісти радять вибирати нейтральний варіант «вибачте». З цим згодні і експерти по мовному етикету. У чому ж тут справа? Адже твердження, що постфікси -ся обов'язково означає дію, спрямовану на самого себе (тобто на мовця), не цілком коректний. Існують же цілуватися, зустрічатися, лаятися, і інші -ся. І до них немає ніяких претензій. Всі розуміють, що мова про взаємне заставі (є таке поняття в лінгвістиці).
З дієсловом «перепрошую» все інакше. Відповідь, швидше, в площині етикету і наявності почуття такту. Слово «вибачте» - це все-таки якась прохання про прощення за якесь досконале нами дію. А «перепрошую» повного значення прохання не висловлює.
Перекладач Борис Тимофєєв -Еропкін в книзі «Чи правильно ми говоримо?» Писав: «... Сказати« перепрошую »після невдалого вчинку по відношенню до іншої людини - це значить зробити ще одну грубість, все одно що заявити:« Я, звичайно, винен, проте не потребую вашому прощення ».
Укладач словника української мовного етикету Анатолій Балакай рекомендує говорити «вибачте» або «вибачте» в ситуаціях незначного проступку або вимушеного порушення норм (наприклад, не встигли пропустити вперед або наступили комусь на ногу в тролейбусі). А в інших випадках радить пояснювати причину вибачень і додавати чемне «будь ласка».
У вашому прикладі, Олександр, при запізненні коштувало попросити вибачення наступною фразою: «Вибачте, будь ласка, за запізнення: потрапив в пробку по дорозі на роботу».
А ви правильно говорите? Задайте своє питання за допомогою форми інтерактивного зв'язку
ДЯКУЄМО! Ваше питання вiдправлено Назад