Ти змінився
Ти змінився.
Те, що було вічним,
Раптом випало в осад буття.
Ти був колись юний, безтурботний.
Тепер - ти спів, навколо твоя сім'я.
Не можеш ти злетіти, як раніше,
На превеликий неба на ізломках почуттів.
Важкий тягар відповідальності - світлий,
Але це не дає осягнути науку яскравих почуттів.
Я змінився. Я літаю з вітром,
Дивлюся вниз на природу зверхньо.
Чи не вірила колись, що без світла
Чи зможу прожити так довго. і століття.
Століття пройдуть, коли з цієї лампи
Луч знову обігріє твою кров.
Ми всі - учасники тієї дивної драми,
Де життя нас розчиняє знову і знову
У таємничому прагненні до блаженства,
До посмішці в хитрих очках у Долі.
І де ж вона - Любов? Де досконалість,
Якому ми плачемо всі благання?
----
Well, you have changed.
And the eternal things
Suddenly have dropped down as a deposit of being.
There were the times, when you were young and careless,
You grew as a mature man, around is your family.
You can not, as earlier, to fly to heaven,
Using the fragments of your former feelings -
A burden of responsibility is light, but
It prevents to learn the science of bright real.
And I - have changed. I'm flying with a wind.
And looking from the height onto the nature.
I was not aware in my gormer being,
That I can live without light - for centuries.
The centuries will pass. before the light of lamp
Of some life could warm your blood.
We all - the parts of this strange play,
Where the life again dissoves us in the mood
Of the mysterious striving to a Pleasure,
To a Grin in eyes of the elusive Destiny.
And where is the Love? Where is the Perfection,
To which we burst our tears in a praying.