Розшифровка українських прислів'їв, бесформатний сайт)
Розшифровка українських прислів'їв
Візьмемо прислів'я «Робота не вовк, в ліс не втече».
Насправді сенс приказки зовсім не в тому, щоб відкласти справи. Навпаки - за старих часів, коли вовк вдавався до села, селяни ховалися і чекали, коли вовку набридне і він втече в ліс. А робота-то нікуди не втече. Отже і чекати не треба - треба починати працювати.
"Від роботи коні дохнуть" .
Неправильне тлумачення: «Працювати шкідливо, тому працюй поменше».
Повна версія приказки звучить так: «Від роботи коні дохнуть, а люди - міцніють». Мудрий народ хотів сказати цими словами, що робота шкідлива тільки для нерозумних тварин, які не розуміють радості праці. Для людини ж робота - не просто корисна, а й прямо таки необхідна для здорового і щасливого життя.
Неправильне тлумачення: «Я нічого не знаю, не бачив, і мені на все наплювати».
Раніше села розташовувалися довгою лінією будинків уздовж дороги. І на що жили з краю людях була особлива відповідальність - першими зустрічати будь-яку небезпеку і, при необхідності, давати відсіч будь-якої небезпеки. Тому, заявляючи «моя хата з краю» селянин насправді говорив: «я готовий своїм життям охороняти спокій свого села».
«Своя сорочка ближче до тіла».
Неправильне тлумачення: «Свої інтереси мені дорожче».
Давайте згадаємо, а коли виголошувалися ці слова? Звичайно, на похоронах загиблого в бою товариша. Коли солдати знімали з тіла свої сорочки і кидали їх в могилу - ближче до тіла загиблого. Тим самим вони показували, як він їм був доріг.
«Для всього села коровай НЕ накраєш».
Неправильне тлумачення: «Ділитися не буду».
Коровай - харчовий продукт. І, як і будь-який харчовий продукт, міг вийти зіпсованим. А хіба це справа - ризикувати здоров'ям цілого села? Звичайно ж, отруїти всіх - ніяк не можна. Тому, яким би великим і смачним не був коровай, його намагалося не більше половини селян. Так як абсолютно неприпустимою була перспектива отруїти всіх.
«Ти кашу заварив, тобі і розсьорбувати».
Неправильне тлумачення: «Твої проблеми мене не хвилюють».
Згадаймо, коли виголошувалися ці слова? Коли селянин приходив в гості до сусіда, і його пригощали кашею. Важливий селянин в таких випадках відмовлявся від каші - мовляв, тобі їжа потрібніше. «Ти кашу заварив, тобі і розсьорбувати».
«Не наш недуга, не нам хворіти».
Неправильне тлумачення: «Нам байдужа чужа хвороба».
Коли вимовлялися ці слова? Коли товариш захворів. український селянин добре розумів - раз його сусід захворів, значить потрібно залишатися здоровим. Щоб працювати і за себе, і за сусіда. Колись хворіти, коли справ багато.
«Всіх проблем і цар не вирішить».
Неправильне тлумачення: «З цією проблемою не впоратися».
Насправді, народ хотів сказати, що цар, як би сильний він не був, не може вирішити всі проблеми. Тому дрібні, поточні проблеми слід вирішувати самим селянам.
«Ти мені хоч і брат, а хлібу будь лише своєму ти радий».
Неправильне тлумачення. «Нічого тобі не дам».
Пам'ятайте комісара Катані? Ця приказка про те ж. Мовляв, будь ти мені хоч брат рідний, але красти я тобі не дам. Закон і порядок - перш за все.
«Риба шукає де глибше, а людина - де краще».
Неправильне тлумачення: «Кожен шукає тільки свою вигоду».
Це дурна риба шукає, де глибше. Людина, розумна людина, шукає, де він може краще послужити своїй країні.
Неправильне толклваніе: «На чуже наплювати».
Всі речі, як чудово розумів селянин, за великим рахунком, належать Богу. Тому, коли українського селянина просили чимось поділитися, він відповідав: «Не своє - не шкода». Мовляв, ця річ належить не мені, а Богу, так чого я буду про неї шкодувати?
«Свою курку за крило тримай, а чужу - щіплем».
Неправильне тлумачення: «Бережи своє добро і кради чуже».
Була на Русі така забава. Двоє брали в руки по курці і щипали пір'я у чужих курок. Ця забава наочно показувала всю щедрість і широту російської душі.
«Сам додому йду, а людей послав на біду».
Неправильне тлумачення: «Нехай інші люди здохнуть».
Про що тут йде мова? У селянина вдома щось трапилося. І він каже товаришам, зайнятим важливою справою: «Ви вирішуйте основну проблему (біду), а у себе вдома я вже сам розберуся. Як вирішу питання, тут же приєднаюся до вас ».
«Коли для чужого робиш, і день не кінчається».
Неправильне тлумачення: «Краще працювати на себе».
Правильне тлумачення: «Коли працюєш не для себе, а для загального блага - куди як більше встигаєш зробити».
«Чужа робота - невеликі клопоти».
Неправильне тлумачення: «Коли хтось працює, ти не втомлюєшся».
Мова тут йде про заміну хворого товариша. Цією приказкою селянин говорить - «якщо хтось захворів, ми просто тісніше сомкнём ряди і зробимо не тільки свою роботу, але і чужу».
«На чужі харчі у всіх рот нарозхрист».
Неправильне тлумачення: «Усі люблять поїсти нахаляву».
На Русі було прийнято влаштовувати свята, коли на стіл виставлялися загальні, «чужі» харчі. Виявивши такий стіл, хороший крестянін відкривав рот «нарозхрист» і голосно кричав - кликав інших. Щоб не їсти на самоті.
«За чужим добром ходить він з відром».
Неправильне тлумачення: «Дуже жадібний, чуже добро бере відрами».
У цій прислів'ї розповідається про бідного, але чесного селянина. Який, отримуючи подарунки, намагається віддячити дарувальника хоча б натискати йому води з колодязя своїм відром.
"Харчі та питвом незваного гостя не виставити».
Неправильне: «В гостях все люблять поїсти нахаляву».
Включимо логіку. Якщо гість прийшов без запрошення - так вже напевно нема за їжею. Напевно, трапилося щось, і потрібно слухати гостя, а не намагатися його нагодувати. Про це та прислів'я.
«Хто хоче, може тонути, а ми на березі полежимо».
Неправильне тлумачення: «Це не наша справа, втручатися не будемо».
Це прислів'я про рятувальників. Мовляв, ви, хлопці, купайтеся, а ми на березі подстрахуем. Що як - допоможемо.
«Кожна людина про свої проблеми тріпоче».
Неправильне тлумачення: «Все - егоїсти».
Тут мова йде про роботу в команді. Коли за кожним закріплений конкретний фронт робіт.