Проникати в душу

Мається на увазі, що будь-л. неприємне відчуття або відчуття (Р), викликане чимось л. кимось л. починає чинити постійний вплив на емоційний стан особи (Х). ✦ Pпронікло в душу [до X-у].

Найчастіше дієслово несов. в.

Книга була мною, завмиранням мого серця, моєї пам'яттю, яка нікому не видно, як не видно, наприклад, мігрень, больова точка у мене в оці, а стане папером, палітуркою, книжковою новинкою - і якщо я безстрашно буду здійснювати занурення - чиєїсь то новою душею. У цю душу проникає. творячи її, Альошин голос і Катенькін плач <.>. Л. Чуковська, Пуск під воду. - Так, так, уявіть собі, я в загальному не схильний сходитися з людьми, володію чортової дивиною: сходжуся з людьми туго, недовірливий, підозрілий. І - уявіть собі, при цьому обов'язково до мене проникає в душу хтось непередбачений, несподіваний і зовнішньо-то чорт знає на що схожий, і він щось мені більше всіх і сподобається. М. Булгаков, Майстер і Маргарита.

Раз в тиждень товста, важко перекладала дух, пахло кислим потім швейцаріха приходила з пилососом, і тоді починався пекло, світ рвався на частини, пекельний скрегіт проникав в саму душу. руйнуючи її, і гнав Федора Костянтиновича з ліжка, з кімнати, з дому. В. Набоков, Дар.

Шапка її волосся, безладно размётанная по подушці димом своєї краси, їла Комаровскому очі і проникала в душу. Б. Пастернак, Доктор Живаго.

Поділіться на сторінці

• проникати - споконвічно. Преф. похідне від общеслав. нікаті «рости, з'являтися», як вважають, того самого кореня, що й літ. nìkti «сильно починати», грец. nikē «перемога» і т. д. Див. виникнути.

Етимологічний словник української мови