Маргарет Мітчелл, віднесені вітром, частина четверта, сторінка 189 - Маргарет Мітчелл (margaret

- Я все життя прагнув заволодіти вами, Скарлетт, з того першого дня, як побачив вас в Дванадцяти Дубах коли ви кинули в кут вазу і чортихнувся неналежним дамі чином. Я все життя прагнув так чи інакше заволодіти вами. Але як тільки у вас з Френком завелися невеликі гроші, я зрозумів, що ви вже більше не прийдете до мене і не попросите в борг на досить цікавих умовах. Значить, як я розумію, вихід один - треба на вас одружуватися.

- Ретт Батлер, це ще одна ваша мерзенна жарт?

- Я розкриваю вам душу, а ви сповнені підозр! Ні, Скарлетт, це bona fide [30] чесна пропозиція. Визнаю, поява у вас в подібне часом не свідчить про те, що я такий вже тактовна людина, але є вагома причина, яка пояснює мою невихованість. Завтра вранці я їду надовго і боюся, відклади я цю розмову до свого повернення, ви ще візьмете та вискочите заміж за іншого, у кого водяться грошенята. Ось я і подумав: чому б їй не вийти за мене - у мене ж є гроші! Право ж, Скарлетт, я не можу провести все життя, ганяючись за вами в очікуванні, коли вдасться втиснутися між двох чоловіків.

Це був не жарт. Сумнівів бути не могло. У Скарлетт пересохло в горлі, коли до неї дійшов сенс його слів; вона ковтнула і подивилася Ретту в очі, намагаючись знайти розгадку. Очі його іскрилися сміхом, але було в самій глибині і щось інше - щось, чого Скарлетт раніше ніколи не бачила, якийсь незрозумілий блиск. Ретт сидів з невимушеним, недбалим виглядом, але вона відчувала, що він спостерігає за нею напружено, як кішка за мишачої норою. Під його спокоєм вгадувалося міцно загнуздати нетерпіння, і Скарлетт, злякавшись, мимоволі відсахнулася від нього.

Значить, він дійсно пропонує їй одружитися - робить щось неймовірне. Колись вона думала про те, як помучила б його, зроби він їй пропозицію. Колись вона думала, що якщо він все ж скаже ці слова, вже вона над ним поиздевается і з задоволенням і зловтіхою дасть відчути свою владу. І ось він вимовив ці слова, а у неї і бажання не виникло здійснити свій намір, бо зараз він був в її владі не більше, ніж завжди. Господарем становища і раніше був він, а вона, Скарлетт, розхвилювалася, як дівчисько, якій вперше зробили пропозицію, і лише червоніла і заїкалися.

- Я ... я ніколи більше не вийду заміж.

- О ні, вийдете. Ви народжені, щоб бути чиєюсь дружиною. Так чому б не своїй землі?

- Але, Ретт, я ... я не люблю вас.

- Це не повинно вас утримувати. Я щось не пам'ятаю, щоб любов відігравала велику роль в двох ваших попередніх підприємствах.

- Так як ви смієте. Ви ж знаєте, як мені дорогий був Френк!

- Ну, не варто про це сперечатися. Чи готові ви подумати про мою пропозицію, поки я буду відсутнім?

- Ретт, я не люблю нічого відкладати. Я краще скажу вам зараз. Я скоро поїду звідси в Тару, а з тіткою Пітті залишиться Індія Вілкс. Я хочу поїхати додому надовго, і я ... я не хочу більше виходити заміж.

- Але, бачте ... загалом, не важливо. Просто не хочу виходити заміж, і все.

- Але, бідне моє дитя, ви ж ні разу ще не були по-справжньому зможемо. Звідки вам знати, що це таке? Згоден, вам не дуже щастило: один раз ви вийшли заміж, щоб досадити, іншим разом - через гроші. А ви коли-небудь думали про те, що можна вийти заміж: - заради задоволення?

- Задоволення. Не кажіть дурниць! Ніякого задоволення в шлюбі немає.

До неї повернулося деякий спокій, а разом з ним і природна властивість говорити все прямо, посилене дією коньяку.

- Це задоволення для чоловіків, хоча одному богу відомо, що вони тут знаходять. Я цього ніколи не могла зрозуміти. А жінці заміжжя приносить лише безкоштовну їжу, прірву роботи та ще необхідність миритися з чоловічими примхами. Ну, і, звичайно, по дитині в рік.

Ретт розреготався так голосно, що сміх його луною прокотився по принишклому дому, і Скарлетт почула, як відчинилися кухонні двері.