Людина, який переводить годинники в столиці
Підприємство Rīgas gaisma обслуговує понад 50 вуличних годин. Валерій Кретов знає про них все! Він - якщо не батько, так старший брат ризьких годин вже точно. Саме він розробив і зробив годинник, які ми звикли бачити в міських мікрорайонах. Саме Валерій робить все, щоб рижани і гості міста жили по самому точному часу - пише портал Ріга.лв.
Я інженер-електронник. Займався системами зв'язку, автоматикою. Працювати з годинником я не збирався, просто так склалося, що годинникар пішов на пенсію, і обов'язок стежити за годинником в Ризі стала моєю.
"Перше, що я зробив, коли 40 років тому зайняв цю посаду - перевів все на електроніку".
Час на всіх годинниках перекладається автоматично. Скрізь встановлені сучасні GPS системи, які приймають сигнал. Завдяки цьому стрілки годинника у всьому місті показують однаковий час. А колись про таке можна було
тільки мріяти.
Годинник на вежі церкви Св. Петра - і ті на електроніці. Їх встановили в XVIII столітті, а в 1986 році перевели на електронний механізм. «Лаймовский» годинник теж старі, але завдяки новим системам я можу запрограмувати їх на рік вперед.
Годинник «Лайма» поставили в 1924 році з думкою, щоб люди не приходили на роботу раніше ніж треба. Ярий соціал-демократ Вецкалніньш, захисник прав робітників вирішив, що в центрі потрібні годинник, щоб люди дивилися на час і не приходили на роботу раніше, ніж передбачалося і в такий спосіб не переробляли. Зазвичай адже годинник ставлять з іншою метою - щоб не запізнювалися.
Все ризькі годинник я люблю однаково. Але вони, як діти - до кожного потрібен свій підхід. Найближче за духом ті, які я зробив сам, це той же дитина. Найбільше уваги вимагають годинник «Лайма». Якщо з ними щось не так, то це відразу громадський резонанс.
Годинники - вони живі, і іноді можуть зійти з розуму (сміється). Зараз багато електроніки, систем зв'язку, все це створює перешкоди, годинник все відчувають і тому може статися збій.
У Ризі відмінна «годинна культура». Я намагаюся! (Сміється). Був в Стокгольмі - кошмар, що з міським годинником твориться. Якщо у нас не горять три лампочки - я біжу міняти, тому що це ж жахливо! А там - годинник неохайні, всі працюють в різнобій. У Німеччині те ж саме, якесь безвідповідальне ставлення до вуличних годинників.
Наручний годинник у мене, напевно, єдині такі в Латвії. Я їм повністю довіряю - вони коригуються за всіма можливими сигналами. Купив з нагоди.
Мені підвладні всі годинники (сміється). Крім риболовлі і роботи на присадибній ділянці, у мене є хобі - ремонтую годинник, придумую, переробляю. Хоча це цілком природне хобі для людини, який 40 років займається годинами і любить свою справу.
Чорти вночі з годин не вистрибують. Але якщо переведення стрілок збігається з Хеллоуїном, то там так, підстави для переляку бувають.