Коли собі в кишеню не кладеш, думаєш, що злочини немає »
У скаргах Валентина Шмакова писала, в тому числі про те, що з її сина, наприклад, вимагали гроші на будівництво сауни, а також скаржилася на багатогодинні щоденні проштовхування укладених в металевий ангар. «Вони зробили цю сауну платній для засуджених і почали змушувати ходити, - розповідає Максим Шмаков. - Викликають смотрящих (від криміналітету) з кожного загону і кажуть: «Не дай бог, ходити не будете, будете в ізоляторі сидіти». 500 рублів годину було попаритися. Ось так вони заробляли гроші. Ще в цій колонії був цех незаконний, раніше в цьому цеху сітки в'язали, - продовжує розповідь Максим Шмаков, - в цей здоровенний залізний ангар заводили людей, людина 700, і закривали на замок. І ти ходиш там весь робочий день. Ні крамничок, нічого немає, просто ходиш, нічого не робиш як придурок. Туберкульозних туди заводили, всіх підряд. У загоні залишалися тільки завгосп і днювальні.
З ІК-2 Тюменської області Шмакова перевели за 200 кілометрів - в ІК-2 Червоноградської області. Але і тут історія з вимаганням грошей на ремонти повторилася.
Допоможіть колонії
Варіант з Шмаковим був не єдиний. На той момент це було загальноприйнято. Люди купували будматеріали і тому отримували пільги в плані працевлаштування і взагалі свого знаходження в колонії. Це так звана гуманітарна допомога колонії.
Хто з працівників вимагав гроші? Зазвичай це робилося начальником колонії. Начальник колонії ставив завдання першому заступнику з безпеки і оперативної роботи. Ці заступники по РОР часто змінювалися. При мені тільки їх було четверо чи п'ятеро, а я пропрацював там шість років.
Не треба недооцінювати серйозність всієї ситуації. Я як співробітник колонії сприймав це як якусь обов'язок. Тому що керівництво вимагає, і ніби як би нічого тут злочинного нету, тому що в кишеню собі ніхто нічого не покладає. Ось так багато співробітників це сприймають. Ну а зека просто пропонують: ось так можна жити, якщо хочеш допомогти матеріально колонії. Тобто допомогти не особисто співробітнику колонії, а для себе ж (для зеків) поліпшити умови утримання. Відремонтувати, наприклад, кімнати побачень.
Деякі співробітники, коли суми йдуть великі, розмова будують в такому ракурсі: ти допомагаєш відремонтувати їдальню, а на це потрібно не менше півтора мільйона, а ми максимально будемо сприяти в клопотанні тобі про умовно-дострокове звільнення.
Крім Шмакова, інші ув'язнені теж скаржилися на вимагання грошей. Все може банально починатися з фарбування підлоги, а скінчитися капітальним ремонтом гуртожитку. Ось і робіть висновки, які можуть бути суми. За своїм прикладом я так скажу: це не в одній колонії, це всюди так ».
Максим Шмаков: «Я подавати на УДО почав, і вони мені відмовили. Я все чеки, накладні зібрав, що будматеріали купував, ну там арматура, труби опалення в санчастині я міняв повністю, шпалери, лінолеум, ну десь на півтора мільйона, і все віддав в прокуратуру. Прокурор на самому початку начебто за мене був, а потім відмова роблять в порушенні кримінальної справи на начальника колонії і заводять кримінальну справу на мене і на опера Лопаткіна, який мені допомагав в цій проблемі.
Потім мама виклала ролик в Youtube про те, що з мене вимагали гроші на ремонти, і, мабуть, був кіпеж, і їм нічого не залишалося робити, як або на мене справу сфабрикувати, або самим здаватися і сідати ».
Довідка «Нової
В результаті Саломатін пише заяву, що нібито я і Шмаков отримали від нього мільйон рублів за допомогу в закритті кримінальної справи, яку завели на нього за шахрайство. Хоча суд так і не встановив, хто кому передавав гроші. В судовому засіданні потерпілий Саломатін відмовився відповідати на питання сторін і суду, сказав, що не хоче бути присутнім в суді з метою забезпечення особистої безпеки. І його забрали. Більше Саломатина на суді ми не бачили і не могли поставити йому ніякі питання. Були оголошені тільки його показання, дані на досудовому слідстві. І все.
«Та хоч на Місяць доставимо, яка різниця»
Паралельно з кримінальною справою, порушеною проти Олексія Лопаткіна і Максима Шмакова, співробітники УФСІН Червоноградської області стали погрожувати Ларисі Калачова - співробітниці «Уральської трубної компанії», де Шмаков замовляв для колонії будматеріали.
Лариса Калачова, менеджер «Уральської трубної компанії»: «Я написала заяву в прокуратуру з приводу того, що до мене приходили співробітники УФСІН по Червоноградської області, погрожували. Один з них показав посвідчення на прізвище Гранкін. Вони хотіли, щоб я відмовилася від свідчень, що Шмаков замовляв в нашій організації будматеріали і ми їх привозили в колонію ».
Із заяви Лариси Калачова в прокуратуру Червоноградської області: «В ході розмови Гранкін надавав на мене моральний тиск, одночасно з цим безапеляційно, не маючи підстав, звинуватив мене в підробці документів (товарних накладних по відвантаженню металопрокату в ФКУ ІК-2, який купував Шмаков) , вказував на змову з комірником, заступником прокурора, директором підприємства. В кінці розмови Гранкін сказав, що готовий забути про звинувачення і відомі йому факти в разі дачі мною письмових свідчень проти Лопаткіна. Гранкін в позитивної формі став говорити, що я зустрічалася з Лопаткіна і передала йому в руки п'ять тисяч рублів, для яких цілей, він не сказав. При цьому він наполягав, щоб я дала свідчення за цим фактом. Потім сказав, що в разі моєї відмови я буду звільнена з роботи, про мою діяльність дізнається директор, і піде аудиторська перевірка. Після моєї відмови вони поїхали ».
Співробітники УФСІН взагалі не мали права до мене приїжджати і допитувати. <.> Вони лякали мене, погрожували ... Я їм потім сказала: «Ви ж офіцери, ви чого себе так ведете? Смішно на вас дивитися, соромно. Ви живете на мої гроші, я плачу податки для того, щоб вас містити, а ви приходите і мене лякаєте. За що? »Приїхати двом здоровим мужикам і залякувати бабу - в цьому щось ненормальне.
З обшуком до вагітної
Крім того що співробітники УФСІН по Червоноградської області погрожували менеджеру «Уральської трубної компанії» Ларисі Калачова, що продала будматеріали Максиму Шмакова, тюремники прийшли з обшуком до квартири до вагітної дружини Максима Шмакова.
Я не питала, чому співробітники УФСІН беруть участь в обшуку. Я думала, раз вони разом зі слідчим, як органи влади, то так треба, напевно. Співробітник УФСІН Овчаров, молодий такий, років тридцять йому, по-нахабному поводився. Ходив по квартирі, питання задавав. Вони гроші шукали. Я потім писала скарги на них, заяви. Але все відписки приходили ».
Шмакова залишили відбувати новий вирок у цій же ІК-2 Червоноградської області, а Лопаткіна етапували до Свердловська в ІК-13 для колишніх співробітників.
У цій колонії для колишніх співробітників і посади продають, і УДО, все як всюди. Благо, що у мене там був знайомий співробітник. Ми вчились разом. І тому у мене там все безкоштовно вийшло. Я і на посаді нормальної був (комендант в промзоні), і по УДО він допоміг мені по старій дружбі.
Нам зі Шмаковим солідарно суд визнав платити за позовом Саломатина - один мільйон рублів. У мене вираховували гроші в колонії з зарплати. А зарплата у мене там була 400 рублів. Довелося виплачувати позов, для того щоб не було у суду підстави відмовити мені в УДО.
Саломатін зараз продовжує перебувати в цій же Червоноградської колонії разом зі Шмаковим. І це, звичайно, небезпечно. Виходить, що в одній колонії тримають і потерпілого, і обвинуваченого. Саломатін просто може спровокувати Шмакова, адже у Шмакова термін за першим вироком вже вийшов, він повинен був ще рік тому звільнитися. А тепер, виходить, сидить через Саломатина. Шмакова відвезти проблематично в іншу область, тому що він вже був переведений з Тюмені за нарядом УФСІН. А чому Саломатина НЕ відвезти? З ним набагато все простіше, і є об'єктивні для того причини - ну не знаю, мабуть, потрібен він там.
У колонії в Нижньому Тагілі я дивився вироки тих, хто зі мною сидів. Я вам можу сказати, що нас таких багато всюди, які дійсно незрозуміло за що сидять, просто за те, що десь комусь перейшли дорогу. Так що тепер мій світогляд стосовно всієї нашої судової системи змінилося кардинально. Чесних людей у судовій системі я там не бачив взагалі.
Чи підтримували мене мої колишні колеги з УФСІН по Червоноградської області? Та ні, ви що, там такі хмари навколо мене згустилися. Це ж рідко, коли люди руку допомоги тягнуть, якщо можуть ще й самі постраждати. Я зла на них не тримаю. Ну не захотіли і не захотіли, вони друзями не були, а тільки колегами. Ну було і було, зараз що переживати. Життя-то триває ... »
