Кадрия - що толку від отари (марина Ахмедова-Колюбакина)
З ногайською поезії:
Що толку від отари породистих овець,
Коли господар їх не стереже, як треба?
Що толку від країни, багатої, як скринька,
Коль розкіш і злидні сусідять в ній поряд?
І що за користь, друзі, від мудрої голови,
Коли вона язик не тримає за зубами?
І що за користь іншим від грошової суми,
Коли до однієї собі вона щедра дарами?
Що толку від людей, які довіку,
Про совісті забувши, людьми вже не стануть?
Що толку від любові, яка, як сніг,
Від першого дощу весняного розтане?
І що за користь від слів, безбарвних, як вода,
Коль нікого вони не зцілять від спраги?
І що за користь від клятв, яких ніколи
Чи не стримає людина боязкий і продажний?
Що толку від землі, коли вона порожня
І не дзвенить навесні квітучими садами?
Що толку від небес, коли жодна зірка
Чи не осяває їх безсмертними променями?
І що за користь від гір, коли на їх снігах
Чи не зустрінеш ні орла, ні сарни бистроногой?
Що толку від морів, коли жодна річка
До них не проб'є в степу широку дорогу?
І гріш ціна душі того, хто жив в імлі,
Від світу затуливши обличчя своє руками.
І життя гріш ціна того, хто на землі
Залишив по собі один надгробний камінь.
Переклад з ногайського
Марини Ахмедова-Колюбакина
Сьогодні, з самого раннього ранку, доторкнувся до рядків кадрі, навіяними чи небом землі, то чи землею неба. До рядках, почутим і доведеним до нас - Марина.
Це як добрий знак, значить день у мене буде хорошим. Про що ж ще і мріяти?