день ворони
традиції
"Люди як одна сім'я."
Нині свято!
Стародавнє свято!
В гості їжу, їжу я.
Ханти шанують вороняче свято.
Люди як одна сім'я!
Слова цієї пісні розносилися по галявині в південній частині Шуришкар і долинали до самої північної його точки.
Народне гуляння, присвячене традиційного свята народу ханти "ворной Хатлі", вийшло масовим і гучним.
Насамперед всі гості пройшли обряд очищення і отримали "намиста" з сушок. Потім почалася вистава, на торжество "прилетіла" і сама передвісниця весни. Для неї учні 2 класу Настя хунзов, Таня Єскіна, Руслан Аляб'єв Новомосковсклі вірші. Світлана Кельчино своїми піснями привітала всіх з воронами вдень і приходом весни. Разом з "вороною" дорослі і діти згадали весняні прикмети. Після чого господиня свята пригостила всіх сушками. Прив'язуючи стрічки з монетками до молодої берізки, все змогли згадати заповітне бажання, а своїм близьким -пожелать здоров'я і благополуччя.
Аромат смачною наваристою юшки, приготовленої на багатті, зібрав гостей за одним столом. Поспілкувавшись за кухликом юшки і гарячого чаю, отгадав загадки народу ханти, гості свята приступили до національних ігрищ, які провів Анатолій Озель.
Одним із змагань було метання тинзяна на хорей. Тут перші місця в своїх вікових групах зайняли Коля Пирисев і А.І. Рохтимов. У бігу на лижах чемпіонами стали І.Є. Назаров, В.Г. Тулях, Г.І. Кельчино і Ж.В. Кельчино. А гість з Питляр В.І. Конєв переміг в перетягуванні палиці.
Після ігрищ все знову зібралися за дружним столом. Закінчилося свято нагородженням. Переможці та володарі других, третіх місць отримали грошові призи і грамоти. Всі бажаючі залишилися потанцювати і поспівати пісні.
- Наші старі пам'ятають, як цей день відзначався в прадавні часи, - каже Світлана Ануфрієва, заступник директора з виховної роботи, - а сучасна молодь погано знає ці свята, тому ми намагаємося зберегти традиції і обряди, розповідаючи дітям про них.
Учитель рідної мови Марина Русміленко розповіла всім присутнім про свято, про обряди. Всі учасники свята пов'язали в найближчому лісі на священну березу кольорові стрічки тканини, в які були загорнуті дрібні монети, щоб задобрити духів лісу і загадати бажання.
У спортивну частину програми входила національна боротьба в малиці, перетягування палки, стрибки через нарти, стрільба з лука по макетах птахів. Боролися всі бажаючі: і дорослі чоловіки,
Фольклорна ханти-група села "Кунават нє" співала пісні про свято "Вороний день" на ханти мовою. Як зазначила Світлана Ануфрієва, більшість гостей були в традиційному одязі народу ханти, що надавало святковість, яскравість і самобутність. За відгуками учнів та гостей, свято всім сподобався, а збереження народних традицій зробило неоціненну допомогу в краєзнавчому освіті та вихованні дітей.
У районному центрі передвісницю весни згадували двічі. У неділю в парку-музеї "Живун"
Культура народів Півночі все більше привертає увагу жителів Ямалу інших національностей, які збагачуються новими поглядами на життя, на природу. І на традиційні свята, так уже повелося на Ямалі, приходять не тільки носії національної культури, а й представники інших народностей. Ось і на цьому святі за загальним столом сиділи ханти і українські, комі і казахи, українці і татари. Адже Вороний день, втім, як і Масляна, сьогодні символізує прихід весни, пожвавлення і оновлення всього живого. А це радує всіх, хто живе на Півночі, якої б національності він не був.