Аеропорт (станція метро, Київ)
У 1910 році на Ходинському полі. неподалік від нинішньої станції метро, відкритий аеродром Московського товариства повітроплавання. Пізніше він отримав назву «Центральний аеродром імені М. В. Фрунзе». У 1931 році на ньому з'явився перший в СРСР аеровокзал [4].
План будівництва лінії метро, що проходить близько аеродрому, з'явився в 1932 році. У генеральному плані реконструкції Москви 1935 року значилося, що лінія другої черги метро з'єднає центр Москви з аеродромом. Згідно з планом, станція «Аеропорт» повинна була стати кінцевою. Але через перенесення депо другої черги в район села Всесвятського кінцевої стала станція метро «Сокіл» [5].
Зараз оформлення станції трохи відрізняється від початкового. Круглі світильники на стелі були замінені люстрами з люмінесцентних ламп [3]. У 1979 році з північного аванзала був зроблений вихід в підземний перехід під Ленінградським проспектом [10]. Цей вихід був обладнаний ескалатором [11]. До початку 1970-х років підлога була викладена сірим гранітом [12] (до цього він був частково заасфальтовано і частково покритий різнобарвним мармуром).
Назва і питання про перейменування
Однак після Великої вітчизняної війни. в 1947-1948 роках, більшу частину авіарейсів перевели з Центрального аеродрому в аеропорти «Биково» і «Внуково». З 1948 року Центральний аеродром став центром випробування нових літаків поблизу авіазаводів. [16] Таким чином, вже тоді назва «Аеропорт» втратило повноцінне відповідність оточенню.
У 1960 році на Центральному аеродромі відкрита вертолітний станція, звідки пасажирів доставляли вертольотами в аеропорти «Биково» і «Внуково». У 1966 році на Ленінградському шосе д. 37 відкритий комплекс Центрального міського аеровокзалу з вертолітним і автобусної станціями. Він перебував на рівній відстані від станцій метро «Динамо» і «Аеропорт». У 1971 році вертолітний станцію закрили, залишився лише аеровокзал.
Архітектура і оформлення
Станція в перші місяці після відкриття.
В оформленні станції архітектори намагалися висловити тематику радянської авіації [1]. Прагнення передати Перон залу об'ємність призвело до вибору односводчатой конструкції станції [6]. Звід споруджений з монолітного залізобетону за спеціальним проектом [1]. «Аеропорт» стала першою односводчатой станцією Московського метрополітену, вибудуваної відкритим способом [3].
Через звід станції проходять довгі вузькі рельєфні смуги, що нагадують стропи парашута. Вони перетинаються між собою і надають додаткове відчуття простору і легкості [3].
Нижня частина колійних стін оброблена чорним діабазом [3]. Над ним розташовані рельєфні віялоподібні вставки, облицювання мармуровидним вапняком [21] «Біюк-Янкой» [1] і фіолетовим мармуром [3]. Між цими вставками стіни облицьовані рожевим мармуром. Гармонійне поєднання матеріалів різного кольору і фактури надає колійним стін особливу декоративну виразність [22].
Оздоблення шляховий стіни
Над дорожніми стінами розташовані чавунні вентиляційні решітки ромбовидної форми. Вони вписані в перетину «парашутних строп» [3]. На стелі знаходиться ряд конічних люстр для люмінесцентних ламп. дають рівномірно розсіяне світло. Спочатку люстри складалися з напівкруглих світильників, закріплених навколо самого круглого плафона. Але вони давали дуже мало освітлення і тому були замінені [3].
Пол станції викладена сірим гранітом [1]. Спочатку платформа була покрита асфальтом. а по її центру йшла узорная доріжка, набрана з мармуру [6]. По центру станції встановлено п'ять двосторонніх дерев'яних лавок. Над їх спинками закріплені інформаційні щити і покажчики [3].
Торці станційного залу з'єднуються з двома аванзале широкими сходами, що проходять в арках, оформлених декоративними металевими гратами. Кожен аванзал має прямокутну форму. Виділяється центральна частина з позначеним на стелі кільцем, яке підтримують чотири багатогранні колони. облицювання оніксом. На стелю завдано складний ліпний малюнок. Стіни аванзале облицьовані темно-жовтим мармуровидним вапняком «Біюк-Янкой»; пілястри - з чорного мармуру «давалу» [6].
Сходи в кінці станційного залу
Аванзали повідомляються сходами з двома наземними вестибюлями, що виходять на Ленінградський проспект. Вони вбудовані в два житлових будинки, споруджених в 1938 році за проектом архітектора С. М. Кравця [6] (в 1954 році ці будинки були з'єднані [23]).
Зовні вестибюль являє собою лоджію з трьома арками. спираються на квадратні колони, облицьовані лабрадоритом. Через бічні арки здійснюється вхід і вихід пасажирів. Від них до кас ведуть двоє сходів. В інтер'єрі вестибюля архітектори також намагалися досягти ефекту легкості і легкості. Висока стеля з мереживною ліпленням, підтримують дві восьмигранні колони, облицьовані мармуровидним вапняком. Верхню частину колон прикрашають ліпні капітелі і гратчасті розтруби. Центром композиції вестибюля є касова ніша. Біля неї два сходових маршу з'єднуються, і далі до аванзале веде одна широкі сходи [6].
На станції є дві каси: одна розташована в південному вестибюлі, друга - у північному аванзале (каса, спочатку знаходилася в північному вестибюлі, зараз не діє) [25]. Північний аванзал з'єднується з підземним переходом під Ленінградським проспектом. Вихід в підземний перехід обладнаний сходами і ескалатором типу ЕТ-5. Цей ескалатор має висоту 3,2 метра і є одним з двох найкоротших ескалаторів в Московському метрополітені (другий - у метро «Чеховська») [11]. Крім цього ескалатора, станція не пристосована для людей з обмеженнями опорно-рухової системи (ліфти та пандуси відсутні).
У мармуроподібного вапняку, яким облицьовані колійні стіни і вестибюль станції, можна знайти велику кількість скам'янілостей морських організмів крейдяного періоду. Серед них різні корали і раковини молюсків [21].
Архітектори станції - Б. С. Віленський і В. А. Єршов (за участю Т. Вайнера і В. Сдобнова). Архітектори вестибюлів - Б. С. Віленський і В. А. Єршов. Інженер-конструктор - Н. А. Кабанов [1]. Будівництво станції виконала Дистанція № 17 Мосметростроя (начальник С. Фрадкін) [26]. Станція метро «Аеропорт» є виявленим об'єктом культурної спадщини міста Москви [27].
«Аеропорт» на карті метро
Наземний громадський транспорт
Станція «Аеропорт» має виходи до трьох зупинок наземного громадського транспорту [36]:
Слід до станцій метро
Кінцевий пункт 1
Кінцевий пункт 2
Карта околиць станції метро «Аеропорт» з OpenStreetMap
Поруч зі станцією розташовані освітні та спортивні заклади [39]: